лежати в постелі

См. также в других словарях:

• лежати — жу/, жи/ш, недок. 1) без додатка, на чому, в чому. Перебувати в горизонтальному положенні, бути розпластаним усім тілом на чому небудь (про людей та деяких тварин). || У сполуч. зі словами, що вказують на особливості цього положення. || Бути… …   Український тлумачний словник

• лежачий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до лежати 1). 2) у знач. прикм. Який перебуває в горизонтальному положенні, лежить. || у знач. ім. лежа/чий, чого, ч.; лежа/ча, чої, ж. Той, хто лежить (у 1 знач.) || Який проходить у лежанні. || перен. Лежача… …   Український тлумачний словник

• постільний — а, е. Прикм. до постіль 1). || Признач. для застилання постелі. •• Пості/льний режи/м режим, що його призначають хворому, який потребує спокою і повинен весь час лежати в ліжку …   Український тлумачний словник

• хворіти — (на що й без додатка бути хворим, мати якусь хворобу), нездужати, слабувати, недугувати, недужати, слабіти, хворувати; страждати (на що довго; мати певну хворобу); лежати, валятися (не вставати з постелі через хворобу); недомагати, кволитися,… …   Словник синонімів української мови